• Open letter • Світу потрібна чесна політика США стосовно Росії

Автори: Аріана Ґіць, Ганна Гопко, Роман Сон, 25 вересня, 2020

Читати відкритий лист

Характер відносин між Сполученими Штатами Америки й Росією має величезний вплив на міжнародний мир та безпеку. Особливе значення ці стосунки несуть для країн, які на щодень стикаються із російською загрозою для власного суверенітету.

Як єдина країна у світі, яка здійснює відсіч збройній агресії Москви, Україна знаходиться сьогодні на фронтовій передовій міжнародного протистояння російській загрозі.

Відтак, наша група політичних лідерів, експертів, інтелектуалів, та активістів з України та української діаспори відчуває необхідність долучитись до публічної дискусії, яка знову відновилась у США, про американську політику стосовно Росії.

Ми переконані, що міжнародний правопорядок не витримає ще одного “перезавантаження” відносин з Росією. Росія не заслуговує особливого ставлення до себе як “супердержави”. Поки Москва цілеспрямовано підриває світовий правопорядок, вона заслуговує такого ж ставлення, як і інші негідні держави “поза законом”, що загрожували глобальній безпеці.

Путіну вдалось розширити свій руйнівний вплив через те, що агресивні дії Росії не зустрічали належного стримування. Відтак, ми закликаємо США проявити рішучість у створенні бар’єрів для стримування Кремля задля захисту світової демократії.

Разом ми можемо зупинити Путіна. Вольові й принципові дії міжнародної спільноти під проводом США зможуть стримати деструктивні амбіції Росії, і зробити наш світ безпечнішим від путінської загрози.

#NoResetWithRussia

left
profile tweet
profile tweet
profile tweet
profile tweet
profile tweet
profile tweet
profile tweet
profile tweet
profile tweet
right

[ДОВГОЧИТ]

 

Характер відносин між Сполученими Штатами Америки й Росією має величезний вплив на міжнародний мир та безпеку. Особливе значення ці стосунки несуть для країн, які на щодень стикаються із російською загрозою для власного суверенітету.

З моменту відновлення української державності три десятиріччя тому політика США щодо Росії мала вагомі наслідки для України. З початку російської військової агресії проти України у 2014 році, американський уряд залишається на вістрі міжнародних зусиль спрямованих на те, щоб зупинити війну Путіна проти України.

Як єдина країна у світі, яка здійснює відсіч збройній агресії Москви, Україна знаходиться сьогодні на фронтовій передовій міжнародного протистояння російській загрозі.

Відтак, наша група політичних лідерів, експертів, інтелектуалів, та активістів з України та української діаспори відчуває необхідність долучитись до публічної дискусії, яка знову відновилась у США, про американську політику стосовно Росії.

Ми переконані, що, поки Москва цілеспрямовано підриває мир й безпеку у світі, міжнародний правопорядок не витримає ще одного “перезавантаження” відносин з Росією.

Тому, у світлі останніх спонукань до “нормалізації” відносин з Росією, ми, натомість, закликаємо США проводити послідовну й цілеспрямовану політику у відповідь на ворожі дії Москви, що підривають міжнародну безпеку. Ми заохочуємо американський уряд до більш рішучого лідерства аби дати новий поштовх зусиллям міжнародної спільноти з протидії російським загрозам.

Нове “перезавантаження” - старі наративи

Аргументи на користь нового “перезавантаження” базуються на хибних наративах, вкорінених у світоглядному міфі російської винятковості, який активно просувається під правлінням Путіна.

У баченні Кремля, Росія є державою, інтереси якої повинні мати привілейоване становище у міжнародних відносинах, і яка володіє прерогативою на ексклюзивну сферу впливу, де Москва може задіювати силовий примус для контролю інших націй. Також, Кремль вважає, що Росія має право на втручання у будь-якій точці планети для “захисту” носіїв російської мови. А сама Росія, це самобутній державний проект “керованої демократії”, який базується на придушенні прав і свобод людини власного народу задля зміцнення ефемерної “величі нації”.

Москва намагається переконувати, що Росія стала жертвою несправедливої образи з боку Заходу після розвалу Радянського Союзу. Відтак, Кремль вважає, що світ “винен” йому особливе ставлення й врахування російських інтересів.

Та, понад усе, Кремль хоче аби світ ставився до Росії як супердержави з провідною роллю у всіх рішеннях глобального значення.

Путінська Росія

Втім, світова спільнота повинна нарешті розплющити очі на справжню природу сучасної Росії.

Росія - як мафіозний авторитарний режим, що спирається на насильницьку, шовіністичну, імперіалістичну, та реваншистську ідеологію “російського світу” - є головним експортером різноманітних загроз та нестабільності у світі.

У своїй жазі здобути глобальний вплив Путін покладається на агресивну зовнішню політику, як засіб, який дозволяє Росії компенсувати власну економічну і технологічну відсталість в конкуренції із Заходом.

Росія здійснює свій наступ на світовий правопорядок у величезних масштабах, атакуючи ліберальні демократії в якості головних мішеней.

Задля отримання переваги над опонентами, Росія брутально порушує міжнародне право діями, які однозначно вказують на її характер як негідної терористичної держави, що загрожує світовій безпеці:

  • військова агресія проти Грузії та України;
  • звірячі воєнні злочини в Сирії, Україні, й Грузії;
  • погроза ядерною зброєю Україні та розвиток інфраструктури для розташування ядерної зброї в окупованому Росією Криму в порушення міжнародного режиму нерозповсюдження ядерної зброї;
  • терористичні акти на території інших держав: кібератаки, політичні вбивства з використанням зброї масового знищення, збиття пасажирського літака MH17;
  • окупація суверенних територій Молдови, Грузії, та України, включаючи незаконну анексію українського Криму;
  • етнічні чистки, етноцид, та інші грубі порушення прав людини на окупованих Росією територіях: політично вмотивовані вбивства, ув’язнення (включаючи 132 українських в’язнів Путіна, що на 17 більше ніж торік), й екстериторіальні кримінальні переслідування; залякування насильством, викраденнями, незаконним кримінальним переслідуванням; та дискримінація на грунті етнічного походження, віросповідання, та мови;
  • політична, економічна, та силова підтримка авторитарних режимів в Білорусі, Сирії, Венесуелі, та інших країнах;
  • диверсійна діяльність з метою підриву демократичних процесів у різних куточках світу: втручання у референдуми у Великобританії та Нідерландах; дезінформаційні атаки на вибори в США, Україні, та інших країнах; спроба державного перевороту в Чорногорії; підтримка політичних рухів, які відстоюють позиції, що сприяють російським інтересам, включаючи популістичні, екстремістські, та неонацистські групи;
  • підривна глобальна пропаганда: дезінформація; розпалювання ненависті проти різних соціальних й національних груп, зокрема проти американців та українців;
  • економічний тиск та енергетичний шантаж країн Європи; тощо.

Підривна діяльність Кремля спрямована на послаблення Сполучених Штатів, позаяк слабкість Вашингтона призведе до безсилля міжнародної спільноти стримати агресивні амбіції Росії. Москва вправно використовує антиамериканські настрої в різних куточках світу аби знаходити нових союзників та позбавляти США надійних партнерів.

Москва також рішуча у своїх намаганнях підкорити Київ. Кремль розуміє, що вільна Україна є рушієм демократичних змін на просторі націй, які були окуповані Радянським режимом, й таким чином загрожує панівним амбіціям Путіна. Тому однією із цілей путінської стратегії “переможців не судять” є порозуміння із Заходом на кшталт Ялтинської конференції 1945 року, яке б наново визнало за Росією право на “сферу впливу”. Москва домагається аби Захід пожертвував суверенітетом сусідів Росії, та не тільки, як знак визнання “супердержавного” статусу Росії.

Замирення агресора ніколи не працює

Історія вчить нас, що авторитарні режими неможливо замирити — чим більше поступок їм вдається виторгувати, тим більш зухвало вони себе поводять.

Відмова Україні та Грузії на заявки про отримання Плану Дій щодо Членства в НАТО у 2008 році налаштувала Москву на безперешкодність військової агресії проти Грузії того ж року. “Перезавантаження” відносин з Росією у 2009 році заклало підгрунтя впевненості Путіна в успіху підступної воєнної агресії проти України. Немічна відповідь політичного “занепокоєння” на початок вторгнення й окупації Росією Криму, заохотила Путіна незаконно анексувати український півострів. Рухомі “червоні лінії” та політика “дипломатичного діалогу” у відповідь на злочинні дії Кремля відкрили шлях воєнному вторгненню Путіна на сході України з подальшою окупацією частини українського Донбасу.

Не дивлячись на те, що Путін отримав безліч можливостей відмовитись від своєї руйнівної політики, Росія продовжує свої агресивні дії. За кожним разом Путін відкидає можливості, які дозволили б йому розвернути згубний курс політики, зберігши при цьому обличчя. Вочевидь, його розрахунок полягає в тому, що, піднімаючи ставки, йому вдасться виторгувати кращі умови будь-якого майбутнього рішення.

Можемо лиш уявити, що очікувати від Москви у випадку нового “перезавантаження”.

Тож, ми заохочуємо американський уряд брати до уваги історичні уроки власної політики відносно Росії, зокрема й тому, що Росією зараз керує той самий кримінальний режим, що й у час сумнозвісного “перезавантаження” одинадцять років тому.

Агресія Москви повинна спіткати опір

Як свідчить досвід останніх трьох десятиріч, “політичний діалог” з Росією лише спонукає її до подальшого загострення. Путін використовує усі наявні засоби для створення ситуацій, в яких переговорна сила Москви зростає у всіх конфліктах, де Росія протиставляється світовому порядку — в Молдові, Азербайджані, Грузії, Україні, Сирії, Венесуелі, чи Лівані.

Міжнародна спільнота роками безуспішно проводить політику дипломатії стосовно російської окупації територій Молдови та Грузії, без жодного свідчення будь-якого прогресу щодо їх деокупації.

У відповідь на російську агресію проти України міжнародне співтовариство пішло на більш тверді заходи, як то запровадження обмеженого санкційного режиму; засудження порушень Росією міжнародного права національними урядами та міжнародними організаціями; виключення Росії з участі у Великій сімці; надання Україні військової допомоги; чи перешкоджання будівництву кремлівського політичного проекту газопроводу Північний Потік 2.

Хоча обмежені санкції й допомогли запобігти загостренню воєнної агресії Росії, та їх вплив не спромігся виснажити ресурси Москви настільки, аби примусити Путіна відмовитись від війни проти України. Відтак, надалі існує потреба у більш рішучих діях.

Особливе ставлення до Росії

Підхід міжнародної спільноти до порушень міжнародного права Росією кардинально відрізняється від того, яким чином була дана відсіч іракському вторгненню у Кувейт всього три десятиріччя тому.

На це існує дві найважливіші причини: узурпований Москвою після розвалу Радянського Союзу статус постійного члена Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, та її ядерний потенціал.

ООН не здатна задіяти відповідні механізми для відновлення миру в Україні через російське право вето в Раді Безпеки. Ця ситуація вказує на гостру необхідність реформування цього органу, адже світ стає менш безпечним тому, що Радбез не спроможний виконувати свою основну функцію із підтримки миру у світі.

Використання ж страху ядерного протистояння залишається одним із найулюбленіших знарядь залякування у арсеналі Кремля. Росія використала погрози ядерною зброєю проти України.

Російська загроза ядерного нападу

У 1994 році, коли Україна підписала Будапештський меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Київ відмовився від третього за розміром арсеналу ядерної зброї у світі в обмін на гарантії безпеки з боку США, Росії, та Великобританії (а пізніше також Китаю та Франції).

Москва порушила свої зобов’язання за цим меморандумом ніколи не застосовувати сили – включаючи погрози ядерною зброєю – проти України. У 2014 році Росія використала свій ядерний статус для залякування України з метою примусити Київ до відмови від збройної оборони для протидії військовому вторгненню Росії у Крим.

Російська державна пропаганда страхала спопелити Україну ядерним ударом, а російський парламент дав дозвіл Путіну на використання збройних сил на території України, що, очевидно, передбачав можливість задіяння усієї військової потуги Росії. Збройна відсіч України в Криму значно б підвищила ризик виникнення ситуації, яка б викликала застосування Росією ядерних озброєнь.

Роком пізніше, у березні 2015-го, Путін підтвердив, що такий ризик був насправді високим, особисто визнавши, що під час операції вторгнення в Україну він тримав ядерну кнопку напоготові.

Не дивлячись на ядерну загрозу над Україною, в Києва не залишилось іншого виходу, аніж збройна відсіч ворогу, коли Росія продовжила воєнне вторгнення на сході України, загрожуючи захопленням майже половини території країни. Якщо б Україна не вдалась до воєнної оборони, то Росія, мабуть, розчленувала б країну під дипломатичні заяви “занепокоєння” міжнародної спільноти.

Своїм нападом на Україну та ядерною мілітаризацією окупованого Криму Росія прямо підриває міжнародний режим нерозповсюдження ядерної зброї, до створення якого американський уряд доклав величезні зусилля.

Будапештський меморандум покладає на США два чітких зобов’язання на випадок, коли Україна стане жертвою агресії. Перше - “домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання Україні допомоги як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї”. Друге - “проводити консультації”, коли український суверенітет під загрозою. На жаль, Сполучені Штати не використали усі наявні засоби в ООН аби допомогти Україні дати відсіч російській агресії й відновити мир.

США можуть виконати свої зобов’язання за Будапештським меморандумом шляхом ініціювання відповідних заходів на рівні Ради Безпеки. Аби обійти право вето Росії, як постійного члена Радбезу, необхідно взяти на озброєння Резолюцію ООН “Об’єднання заради миру”, яка передбачає, що Генеральна Асамблея має право ухвалювати необхідні рішення, коли Рада безпеки ООН не може виконати свої зобов’язання з підтримки миру. Вашингтон повинен також ініціювати тимчасове позбавлення Росії права голосу в ООН на підставі прецеденту відсторонення делегації Південно-Африканської Республіки від участі в роботі Генеральної Асамблеї у 1974 році через злочинну політику апартеїду.

Світову ядерну безпеку забезпечують не лише обмеження кількості боєголовок, які Росія та США націлили один на одного, а також надійність гарантій безпеки, наданих державам, що приєдналися до режиму нерозповсюдження, таким як Україна. Поки без’ядерний статус несе ризик стати потенційною жертвою ядерної держави, гонка озброєнь не закінчиться.

Лідерство Америки

Настав час на чесну й моральну політику стосовно Росії.

Лише американці можуть визначати власну політику, втім ми просимо уряд США пам’ятати, що нове “перезавантаження” стане винагородою для Росії за грубі й цілеспрямовані порушення підвалин міжнародного права, включаючи агресивні війни, воєнні злочини, й наругу над правами людини. “Перезавантаження” прирече мільйони людей на життя в страху за власне життя й свободу.

Америка не має права стати мовчазним співучасником авторитарного режиму Путіна.

У двадцять першому сторіччі ми не повинні дозволяти державам, які нахабно порушують міжнародне право, здобувати вигоду від цих порушень. Злочинні режими, які вчиняють звірства, не заслуговують на повагу. Їх повинна спіткати відповідальність.

Росія не заслуговує особливого ставлення до себе як “супердержави”. Вона заслуговує такого ж ставлення, як і інші негідні держави “поза законом”, які загрожували світовій безпеці. Задля стримування таких злочинних держав США проводили послідовну політику їх ізоляції, позбавлення ресурсів для ведення ворожих дій, та навіть придушення їх агресії власною військовою потугою. Схожий підхід має застосовуватись до Росії.

Нове “перезавантаження” дозволить Росії безкарно підривати наші суспільства зсередини. Кремль розсіює ненависть аби використовувати будь-які суспільні конфлікти на власну користь. Москва ширить корупцію й підточує інституції; затягує в мережу свого впливу представників політичної й бізнес еліти; та послаблює наші суспільства, аби вони стали неспроможними протидіяти підривній діяльності Кремля.

Ми закликаємо Сполучені Штати не миритися з націоналістичними й шовіністичними поглядами, що домінують в російському суспільстві внаслідок промивання мізків всюдисущою державною пропагандою ненависті. Ми маємо моральний борг перед жертвами злочинів Путіна докладати усіх зусиль аби змінити ідеологічну матрицю ненависті в російському соціумі. Ми маємо також зобов’язання перед майбутніми поколіннями, які можуть бути позбавлені демократії й свободи, якщо руйнівна стратегія Путіна переможе.

Час перестати марно сподіватись на метаморфозу Путіна. Сполучені Штати та інші дружні уряди мають достатньо засобів спонукати демократичні зміни в Росії: від підтримки організацій, які відстоюють демократію й права людини, сприяння поневоленим національним спільнотам, до боротьби із відмиванням злочинних коштів російського походження на Заході. Існує предостатньо інших засобів добитися створення умов, коли у Кремля не залишатиметься інших шляхів поведінки, аніж припинити свою агресивну зовнішню політику.

Американський уряд може сприяти досягненню цієї мети через розслідування діяльності російських олігархів та організацій, які ведуть підривну діяльність в якості неофіційного крила російського уряду, а також інших співучасників агресивної, диверсійної діяльності Кремля на Заході.

Росія має бути визнана державою, що підтримує тероризм. Російські окупаційні адміністрації в Україні та “приватна” армія “Вагнера” повинні бути визнані терористичними організаціями. На всіх російських посадовців, які відповідальні за брутальні порушення міжнародного права, повинні бути накладені особисті санкції. Відповідальні за воєнні злочини повинні бути оголошені військовими злочинцями, й, у випадку затримання, передані Міжнародному Кримінальному Суду для здійснення правосуддя.

Американський уряд має повне право вимагати від Москви неухильного дотримання Статуту ООН. Санкції до Росії повинні бути пропорційними важкості порушень нею міжнародного права, й нарощуватись до часу, поки вона не відмовиться від злочинного курсу своєї політики.

США можуть також відіграти провідну роль у визнанні Росії на офіційному рівні країною-агресором, відповідальною за незаконну міждержавну війну проти України. Понад шість років міжнародна спільнота закриває очі на пряму й безпосередню відповідальність Москви за збройну агресію та багатовекторну війну проти України, фальшиво називаючи конфлікт “сепаратизмом, який підтримується Росією”. Визнання Росії країною-агресором дозволить задіяти нові додаткові засоби міжнародного права аби домогтись безумовного припинення нею війни проти України, та відновлення справедливого миру.

Вашингтон не може провести червону лінію політики стосовно Москви на власному порозі. Підриваючи стабільність інших держав, Росія стає сильнішою, а міжнародний правопорядок слабкішим. Америка є настільки міцною, наскільки міцною є мережа дружніх їй держав. Тому ми просимо уряд США й надалі підтримувати прагнення України набути членство у НАТО.

Москві вдалось розширити свій руйнівний вплив через те, що агресивні дії Росії не зустрічали належного стримування. Саме тому нове “перезавантаження” нестиме величезні ризики для всього світу. Відтак, ми закликаємо США проявити рішучість у створенні бар’єрів для стримування Кремля задля захисту світової демократії.

Разом ми можемо зупинити Путіна. Вольові й принципові дії міжнародної спільноти під проводом США зможуть стримати деструктивні амбіції Росії, і зробити наш світ безпечнішим від путінської загрози.

 

Про авторів:

Аріана Ґіць

Політичний та юридичний експерт, директор Direct Initiative International Centre for Ukraine

Ганна Гопко

Голова Мережі Захисту Національних Інтересів АНТС, голова Zero Corruption Conference, депутат Верховної Ради України та голова Комітету ВРУ у закордонних справах, 2014-2019

Роман Сон

Юридичний експерт, голова Direct Initiative International Centre for Ukraine

ПІДПИСИ

Viktor Yushchenko

President of Ukraine, 2005-2010
Prime Minister of Ukraine, 1999-2001

Kateryna Yushchenko

First Lady, 2005-2010
Chairperson, Ukraine 3000 Foundation


Mustafa Dzhemilev

Member of Ukrainian Parliament
Former Chairman of the Mejlis of the Crimean Tatar People


Akhtem Chiygoz

Member of Ukrainian Parliament
Deputy Chairman of the Mejlis of the Crimean Tatar People
Putin’s prisoner 2015-2017

Ivanna Klympush-Tsintsadze

Member of Ukrainian Parliament
Chair of the Committee on Ukraine's Integration into the EU
Deputy Prime Minister on European and Euro Atlantic Integration of Ukraine, 2016-2019

Iryna Geraschenko

Member of Ukrainian Parliament
First Deputy Speaker of Ukrainian Parliament, 2016-2019

Andriy Parubiy

Member of Ukrainian Parliament
Speaker of Ukrainian Parliament, 2016-2019
Secretary of the National Security and Defence Council of Ukraine, 2014

Volodymyr Ariev

Member of Ukrainian Parliament
Vice-President, Parliamentary Assembly of the Council of Europe, 2015, 2018
President, PACE Committee on Culture, Science, Education ad Media, 2016-2017


Oleksiy Honcharenko

Member of Ukrainian Parliament
Member of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe


Iryna Friz

Member of Ukrainian Parliament
Minister of Veterans Affairs, 2018-2019

Gerasimov Artur

Member of Ukrainian Parliament

Mykola Kniazhytskyi

Member of Ukrainian Parliament

Maria Ionova

Member of Ukrainian Parliament

Volodymyr Viatrovych

Member of Ukrainian Parliament

Sofia Fedyna

Member of Ukrainian Parliament

Mykola Velychkovich

Member of Ukrainian Parliament

Maksym Savrasov

Member of Ukrainian Parliament

Mykhaylo Bondar

Member of Ukrainian Parliament

Solomiia Bobrovska

Member of Ukrainian Parliament

Yulia Klymenko

Member of Ukrainian Parliament

Andriy Osadchuk

Member of Ukrainian Parliament

Yaroslav Yurchyshyn

Member of Ukrainian Parliament

Lesia Vasylenko

Member of Ukrainian Parliament

Sviatoslav Yurash

Member of Ukrainian Parliament

Oksana Syroid

Vice Speaker of Ukrainian Parliament 2014-2019

Hanna Hopko

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019
Former Chairwoman of the Parliamentary Committee on Foreign Affairs

Svitlana Zalishchuk

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019
Former Foreign Policy Advisor to the Prime Minister of Ukraine

Oksana Yurynets

Member of the Ukrainian Parliament, 2014-2019
Former Head of Ukrainian Delegation to the NATO Parliamentary Assembly

Leonid Yemets

Member of Ukrainian Parliament, 2012-2014, 2014-2019
Member of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe 2014-2019

Viktor Vovk

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019
Former Deputy Head, Parliamentary Committee on Foreign Affairs

Pavlo Rizanenko

Member of Ukrainian Parliament, 2012-2014, 2014-2019

Andriy Levus

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019

Victoria Voytsitska

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019

Vladyslav Golub

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019

Oleksii Mushak

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019

Victoria Ptashnyk

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019

Ostap Yednak

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019
ANTS National Interests Advocacy Network

Natalya Veselova

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019

Serhiy Vysotskyi

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019

Olena Sotnyk

Member of Ukrainian Parliament, 2014-2019

Yaroslav Kendzior

Member of Ukrainian Parliament, 1990-1994, 1994-1998, 1998-2002, 2002-2006, 2006-2007, 2007-2012

Stepan Kubiv

First Deputy Prime Minister, Minister of Economic Development and Trade of Ukraine, 2016-2019
Chairman of National Bank of Ukraine, 2014
Member of Ukrainian Parliament, 2012-2014


Pavlo Klimkin

Minister for Foreign Affairs of Ukraine, 2014-2019
Former Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Ukraine to Germany, 2012-2014


Volodymyr Ohryzko

Minister for Foreign Affairs of Ukraine, 2007-2009
Former Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Ukraine to Austria, 1999-2004

Leonid Polyakov

Deputy Minister of Defense of Ukraine, 2005-2008, 2014

Petro Stetsiuk

Judge of the Constitutional court of Ukraine, 2006-2016

Serhii Haiduk

Admiral, Commander of the Ukrainian Navy, 2014-2016

Serhiy Kvit

Minister of Education of Ukraine, 2014-2016
National University of “Kyiv-Mohyla Academy”

Volodymyr Omelyan

Minister of Infrastructure of Ukraine, 2016-2019

Yevhen Nyshchuk

Minister of Culture, 2014, 2016-2019

Dmytro Zolotukhin

Deputy minister of Information Policy of Ukraine, 2017-2019

Valeriy Chaly

Former Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Ukraine to the USA, 2015-2019
Chair, Ukraine Crisis Media Center

Yuriy Shcherbak

Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Ukraine to Israel, 1992-1994, the United States,1994-1998, Canada, 2000-2003

Nazar Bobitski

Former Head of the Trade and Economic Section of the Mission of Ukraine to the European Union

Yaroslav Sydorovych

Former Head of Reforms Department at Presidential office, 2014-2019
ANTS National Interests Advocacy Network

Yuri Shymko

Former Member of Canadian Parliament
Former President of the Ukrainian World Congress

Borys Wrzesnewskyj

Former Member of Canadian Parliament
Former Chair of the Canadian NATO Parliamentary Association

Andriy J. Semotiuk

Former Tribunal Panel Member, Canadian Human Rights Commission
Former U.N. Correspondent

Kenneth T. Hepburn

Former Senior Assistant Deputy Minister, Government of Canada

Myroslav Marynovych

First of December Initiative Group
Former Soviet prisoner of conscience

Ihor Kozlovsky

President of the Center for Religious Studies
First of December Initiative Group
Former prisoner of the Russian occupation regime

Joseph Zissels

First of December Initiative Group
Strategic Council of the Capitulation Resistance Movement


Yevhen Zakharov

Chairperson, Kharkiv Human Rights Group
Chairperson, Ukrainian Helsinki Human Rights Group
First of December Initiative Group


Victor Rud

Chairman, Committee on Foreign Affairs, Ukrainian American Bar Association
(in his personal capacity)


Andrij Dobriansky

Chair, UWC International Council on UN Affairs

Ariana Gic

Director, Direct Initiative International Centre for Ukraine

Adrian Karatnycky

Senior Fellow, Atlantic Council

Walter Zaryckyj

Director, Center for US-Ukrainian Relations

Myroslava Oleksiuk

Canadian Group for Democracy in Ukraine

Marta Farion

President, Kyiv-Mohyla Foundation of America

Rustem Irsay

President, Canadian Association of Crimean Tatars

Mykhailo Zhernakov

Judge of the Vinnytsia District Administrative Court, 2012-2015
Chair, DEJURE Foundation


Oleksandr Potyekhin

Institute of World History, National Academy of Sciences of Ukraine
Former Embassy of Ukraine in the USA, 2000-2005

Taras Berezovets

Ukrainian Institute for the Future, CEO at Free Crimea

Kateryna Smagliy

Chief of Foreign Cooperation at Diplomatic Academy of Ukraine
Next Generation Leader, McCain Institute


Olexiy Haran

Research Director, Democratic Initiatives Foundation
University of “Kyiv-Mohyla Academy”

Roman Sohn

Chairman, Direct Initiative International Centre for Ukraine

Pavlo Zhovnirenko

Chairman, Center for Strategic Studies
Former Chairman of the Bilateral Working Group on International Policy of the American-Ukrainian Advisory Committee,1995 – 1998


Mykhailo Gonchar

President, CGS Strategy XXI
Chief Editor of the Black Sea Security Journal


Nadiia Koval

Foreign Policy Council "Ukrainian Prism"

Maksym Khylko

Chairman, East European Security Research Initiative Foundation

Vitaliy Razik

Director of Law and Democracy Foundation

Dr.Hab. Prof. Borys Babin

Association of Reintegration of Crimea

Volodymyr Horbach

Institute for Euro-Atlantic Cooperation

Yevhen Fedchenko

Chief editor, StopFake
Director, Kyiv-Mohyla school of journalism


Sergiy Taran

Director, International Democracy Institute

Yevhen Shkolnyi

Centre for Policy and Legal Reform

Valerii Pekar

National Reforms Council, 2014-2016
Kyiv-Mohyla Business School

Ihor Kozii

Institute for Euro-Atlantic Cooperation

Natalya Belitser

Pylyp Orlyk Institute for Democracy

Oleksandra Matviychuk

Civil Liberties Centre

Olena Rozvadovska

Chairwoman, Voices of Children Fund

Roman Motychak

Ukrainian Financial Forum

Natalia Popovych

Ukrainian Crisis Media Center

Vasyl Myroshnychenko

Ukraine Crisis Media Center

Volodymyr Yermolenko

Internews Ukraine, UkraineWorld.org

Michael P. Hrycak

Lieutenant Colonel, US Army, Retired

Roman Hruby

Former Foreign Service Officer, Global Affairs, Canada

Nicholas A. Turinski

Retired Public Servant, Canadian Federal Government

Alexandra Chalupa

President, Chalupa & Associates

Orest Haluszka

Vice President, Ukrainian Canadian Professional and Business Association

Oksana Bashuk Hepburn

Former President U*CAN Ukraine Canada Relations Inc.

Lada L. Roslycky

Black Trident Defence and Security Consulting Group

Chrystya Wereszczak

President, Women's Association for the Defense of Four Freedoms for Ukraine

Mykola Hryckowian

President, Organization for Defense of Four Freedoms of Ukraine

Lisa Shymko

President, Ukraine Support Fund

Yuri Shevchuk

Columbia University

Vassyl Lonchyna

University of Chicago

George V. Pinchuk

Mississippi University for Women

Ksenia Maryniak

University of Alberta

Maksym Sviezhentsev

Western University

Roman Serbyn

Université du Québec à Montréal

Volodymyr Bilotkach

Singapore Institute of Technology

Volodymyr Bogdanov

University of Lyon

Alex Nikolsko-Rzhevskyy

Lehigh University

Anatoly Oleksiyenko

University of Hong Kong

Igor Aizenberg

Manhattan College, New York

Yuriy V. Kostyuchenko

National Academy of Sciences of Ukraine
Taras Shevchenko National University of Kyiv

Kateryna Ivashchenko-Stadnik

Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine

Oleksandr Bakai

National Academy of Sciences of Ukraine

Serhiy Riabchenko

National Academy of Sciences of Ukraine

Yaroslav Yatskiv

National Academy of Sciences of Ukraine

Olena Stiazhkina

Institute of Ukraine’s History, National Academy of Sciences of Ukraine

Konstantin Sigov

National University of “Kyiv-Mohyla Academy”

Olia Hnatiuk

National University of “Kyiv-Mohyla Academy”
Warsaw University

Mykola Alexandrov

Taras Shevchenko National University of Kyiv

Volodymyr Kuznietsov

Kyiv Law University

Lyudmyla Pavlyuk

Ivan Franko National University of Lviv

Petro Kuzyk

Ivan Franko National University of Lviv

Anatolij Karas

Ivan Franko National University of Lviv

Ostap Kryvdyk

Ukrainian Catholic University

Yulia Navrotska

Ukrainian Catholic University

Ihor Todorov

Uzhhorod National University

Sergiy Fedunyak

Yuriy Fed'kovych Chernivtsi National University

Andriy Pavlyshyn

Ukrainian Catholic University, Ukrainian PEN-Club

Mykola Ryabchuk

Honorary President of the Ukrainian PEN-Club

Victor Morozov

Ukrainian PEN-Club

Oleksiy Panych

Philosopher, Ukrainian PEN-Club

Ihor Kulyk

Director, State archive of the Ukrainian Institute of National Remembrance

Bohdan Ustymenko

Former Principal Deputy Head of the State Hydrographic Service of Ukraine

Nataliia Slobodian

Head of analytics and international division, NPC Ukrenergo

Yuri Kushnir

President, Canada-Ukraine Parliamentary Program Alumni Association

Gennadiy Druzenko

Director for Central and Eastern Europe of Williams WorldWide Group

Mykhailo Golub

Director, TLFRD Ukraine

Andrii Ryzhenko

Maritime Security expert, Captain (Navy) retired

Oleksandr Ivanov

Capitulation Resistance Movement

Liubov Velychko

Investigative journalist

Peter Zalmayev

TV host, Pryamyi

Ayder Muzhdabaev

Journalist, Crimean Tatar ATR TV station

Taras Voznyak

Chief editor, Cultural Magazine "Ї"

Yuriy Lukanov

Journalist, author of “The Press: how Russia destroyed media freedom in Crimea”

Olga Tokariuk

Independent journalist and documentary filmmaker

Dmytro Malyshko

Journalist

Yarema Bachynsky

Analyst

Valentyna Telychenko

Lawyer

Mykhaylo Demkiv

Economist

Vladimir Dubrovskiy

Economist

Yevhen Bystrytsky

Philosopher

Yuriy Vynnychuk

Writer

Andriy Kurkow

Writer

Andriy Lyubka

Writer

Oksana Forostyna

Publisher, writer

Oleksiy Stepanovskiy

IT business executive

Roman Gic

Chartered Professional Accountant

Roman Korol

Engineer

Fedir Bokhovchuk

Biochemist

Yehor Brailian

Historian, journalist

Adrianna Stech

The Ukrainian Society of Hong Kong

Pavel Gintov

Pianist

Rostyslav Domishevskyi

Songwriter

Ulia Lord

Singer and songwriter

Walter Teres

Artistic Director

Akhtem Seitablaiev

Director, actor

Pasha Skorokhodko

Director, actor

Natasha Golimbiyevska

Former Principal Dancer Veryovka National Ukrainian Dance Ensemble

Nazar Stryhun

Producer

Halya Telnyuk

Singer

Lesya Telnyuk

Singer

Fedir Stryhun

Director, Artist

Taisiya Lytvynenko

Artist

Oleh Repetskyi

Producer

Ksenia Maryniak

Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta

Oleksandr Marusiak

Centre for Policy and Legal Reform, Ukrainian Bar Association

Vadym Triukhan

Lawyer, diplomat

Igor Buznyts'kyj

Entrepreneur

Andrew Beckwith

Research scientist, gravitational astronomy, physics

Dmytro Malyi

Information Technology specialist

Lyudmyla Pakhucha

Auditor

Carolyn Caldwell

Retired

Robert Ashker Kraft

Musician, Actor

Denise A. Lorenz

Retired-USPS

Mar Kliever

Legal assistant

Sandra Kelly

Retired Biologist

Tal M. Kitron

Attorney

Cynthia Thompson

Retired

Marilyn Brady

Secretary

Brock Madden

Artist

Irena Lasota

Director, IDEE

Beth McKenna

Esq.

Valeriya Balakiryeva

Educator

Janice Jozwiak

Retired

Keith A. Bowden

Office Documents Manager

Lisa McGovern

Teacher

Clarisse Teepe-Fryrear

Retired Educator

John Freeman

Retired

Gracie Marquez

Domestic Engineer

Phyllis Beech-Giraldo

Attorney

Dmytro Lyvynets

Entrepreneur

Ruth Riegler

Editor, co-founder Radio Free Syria

Marita Woods

Dawson Solutions

Kurt Ash

CFO, OGO

Yelena Tkachenko

LA LGBT Center

Markian B. Silecky

Attorney

Julie Parker

Retired Attorney

David Sowards

Professor of the Humanities

Alina Hagen

Retired

Tory Blue

Manager Software Engineering

Lev Havryliv

Medical Practitioner

Annette Rojas

Department Coordinator – Legal & Regulatory Affairs

Walter Derzko

Retired

Hannah Salome

Support worker

Cynthia Thompson

Retired

Brenda Shafiei

Quality Director

Katherine Mrzlak

Writer

Biff Johnson

Programmer / Analyst

Amy Aidman

Professor Emeritus

Olga Lautman

Researcher

Mridula Ghosh

East European Development Institute

Yevgen Pogribnyi

IT programmer

Rachael Iwanczuk

Secretary, United Help Ukraine

Aija Uzulena

Tanslator, Dienas Grāmata Publishers

Yarko Tymciurak

Systems Engineer / Teamwork Trainer

Tanya Chalupa

Author

Tina Sheppard

Retired

Sujit Pal

Data Scientist

Theodor K. Marshallese

Retired

Oleksandr Lobakov

Software Engineer

Igor Solodovnik

Entrepreneur

Suren Kocharyan

Co-founder, Information and Analytical Center Euro Kharkiv

Mariia Zabolotna

Educator

Svetoslav Nahum

Author, Escape from Crimea

Anatoliy Hrebeniuk

Retired

Oles Ilchenko

PEN Ukraine

Peter Tauvers

Geologist

Olena Kravchenko

Retired

Taras Demerson

Performer

Eric Chenoweth

Co-Director, Institute for Democracy in Eastern Europe

Alexander Grushevsky

International Development Consulting

Ludmyla Semeniuk

Social Services

Svitlana Hubko

Nurse

Dovga Yuliya

Engineer

Myroslav Hai

Director, Foundation "Mir and Co"

Angela Smirnova

Scientist

Freya Perry

Lawyer

Lyudmila Kremena

Medical Doctor

Mykola Mowczan

President, Ukrainian Association of Western Australia Inc.

Volodymyr Maksymiuk

Carpenter

Oleksii Nazarenko

Operator LM Wind Power Blades Poland

Iryna Berliand

Freelancer

Morris Ilyniak

Retired

Steve Lezan

Retired millwright

Ivan Fakovchenko

Freelancer

Olena Sliusarenko

Educator

Dana Bagan

Pharmacist

Sergiy Sokil

Ukrainian Army Sergeant

Yuriy Goncharenko

Capitulation Resistance Movement, Foundation for Assistance of Democratic Initiatives

Strohanova Oksana

Social activist

Nestor Volya

Public initiative #infoWARTA

Tatiana Krol

Teacher

Olga Bertelsen

Embry-Riddle Aeronautical University

Sonya Heaney

Author

Igor Kiyashko

Businessman

Yaroslav Honchar

Aerorozvidka

Igor Kravchenko

Alatyr-Invest

Alexander Gabovich

Professor of Physics

Volodymyr Kuznetsov

National Academy of Sciences of Ukraine

Ihor Huk

Emeritus, Medical University of Vienna, Professor of surgery

Ivan Yaskovets

Institute of Physics, National Academy of Sciences of Ukraine

David McDuff

Literary translator

Bogdan Khalyapin

CEO, SPD-Ukraine

Dmytro Sinchenko

Chairman of the Association of Political Sciences

Sergii Kovalchuk

Businessman

Stepan Koknan

Retired

Eric Chenoweth

Co-Director, Institute for Democracy in Eastern Europe

Olena Rozvadovska

Child rights advocate

Oleksandr Chumak

Institute of Physics, National Academy of Sciences of Ukraine

Yuri Genenko

Professor of Physics, Technical University of Darmstadt, Germany

Vladimir Lojko

Retired

Yakiv Pavlenko

Main Astronomical Observatory, National Academy of Sciences of Ukraine

Yaroslav Romanyuk

Main Astronomical Observatory, National Academy of Sciences of Ukraine

Olena Levzhynska

Retired

Galina Ignatenko

Global Production Manager

Maksym Andreev

Main Astronomical Observatory, National Academy of Sciences of Ukraine

Oleg Vlasenko

Freelancer

Petro Pohoretskiy

Institute of Physics, National Academy of Sciences of Ukraine

Serhiy Riabchenko

Institute of Physics, National Academy of Sciences of Ukraine

Vasyl Maidaniuk

IT-manager

Serge Cherevko

Web programmer

Mehed Viacheslav

Entrepreneur

Kateryna Musiienko

APA in the European Parliament

Anna Dremlyuga

Military serviceperson, Armed Forces of Ukraine

Volodymyr Olinkevych

Lviv National Academy of Arts

Volodymyr Khovkhun

Former director of the "Higher School" publishing house, translator

Oleg Vyshnevskyi

Entrepreneur
Andrii Kadykalo
Lviv Polytechnik University


Alex Binariya

IT manager

Olexandr Chemyrys

Freelancer

Oleg Bezkorovaynyi

Software developer

Slawka Hoszowski

Retired teacher

Oleksander Prisyazhnyuk

Volunteer

Petro Sydorchuk

Retired university lecturer

Anatolii Pochtar

Orthodontist

Peter Myroniuk

Zoologist

Yaroslav Bozhko

Head of Center for political studies "Doctrine" (Kyiv)

Mikhail Prokopenko

Professor

Chrystopher Nehaniv

Professor, University of Waterloo

Andrei Nikitchyuk

Hi-tech finance

Marko Lytviak

Film industry

Steven Car

Market analyst

Andrew Orszulak

Vendor contractor

Don Sirko

Financial Advisor

Monika Weigand

Europa Union Frankfurt and Pulse of Europe Czech Republik

Vitalii Dubenskyi

Journalist

Olena Jemetz

Independent Artist

Ludmyla Semeniuk

Social Services

Volodymyr Pavlov

Engineer

Ivan Semciw

Retired

Rosanne Milliken

Film Producer

Ihor Tereshchenko

Software engineer

Janusz Beja

Retired

Igor Buznyts'kyj

Self-employed

Marko Attila Hoare

Associate Professor, Sarajevo School of Science and Technology

Gabriel Phelps



Stepan Khomyn

Project Manager

Ihor Shevchenko

Lawyer

David McDuff

Translator and writer

Ilya Zaslavskiy

Underminers.info

Dmytro Guziienko



Martha Fedoriw

Community Activist

Oleg Shevko

Researcher

Anna Maravina

Programmer

Sergej Sumlenny

Ukraine Expert, Germany

Artem Velychko

Freelance translator

Nick Skolozdta

Programmer

Yuliia Hordzey

Singer, song writer

Malcolm Nordley

Self employed

Vladislav Tereshchenko

Historian

Viktor Tkachenko

Chair of the Secretariat, Veterans’ Union of Ukraine

Oleksandr Varakuta

Army Officers Union of Ukraine

Nikola Peretyatko

Teacher

Olha Ansimova

Journalist, writer, consultant

Illya Kikish

Economist

Yaroslav Bozhko

Chairperson, Centre for Political Studies "Doctrine"

Feliks Shepel

Student

Iryna Pogorelova

Journalist

Myhailo Medvedskyi

Deputy head, Main Astronomical Observatory, National Academy of Sciences of Ukraine

Lida Gic

Retired music teacher

Oleksiy Katsai

Litterateur

Alexander Martyniuk

Retired teacher

Anya Svitla

Linguist

Olga Bobyr

QA engineer

Valentyn Dudarchuk

Retired

Olena Levzhynska

Retired

Bella Rozenblat

President, AGNI - International Roerich Center

Stefan Keel

Certified expert in accounting and controlling

Orest Rybak

Student

Boris Alexander Fuge

Senior official, Luxembourg

Sergiy Parhomenko

Director, Centre of Foreign Policy Studies OPAD (Ukraine)

David Morgen

Educator

Yuriy Goncharenko

Capitulation Resistance Movement

Anatolii Pochtar

Orthodontist

Michael Bubna

Retired

Uliana Gic

Lawyer

Ricardo Mendes

EUwatch

Olga Bertelsen

College of Security and Intelligence, Embry-Riddle Aeronautical University

Andriy Gonchar

Chemical Engineer

Kateryna Kalnova

Localization manager

Anna Krupina

State border guard service of Ukraine

Dmytro Nechessa

Member, Democratic Axe Political Party

Borys Zakkharchuk

Ambassador of Ukraine to the Republic of Lebanon, 2006-2009